Сьогодні я хочу поділитися своїми враженнями про математичну
освіту звичайної дитини в розрізі ЗНО. Про олімпіадний рух ви можете дізнатися
усі останні новини тут, або ж
запросити на чашку кави найбільшого ентузіаста в цій сфері – Богдана
Рубльова.
Чому саме ЗНО, ви мене спитаєте? Поки в нас ще не було досліджень
PISA, тому, по суті, єдиним об'єктивним інструментом виміру залишку знань
усіх учнів після школи залишається ЗНО. Тож давайте разом спробуємо
проаналізувати результати випускників 2016 року, в тому числі
використовуючи офіційний звіт
УЦОЯО.
Отже, 5 спостережень від мене:
1. Більшість дітей не мислять логічно в математиці або ж не розуміють природу формул та тверджень.
От, наприклад, задача про існування трикутника:
Майже 40% дітей обрало варіант трикутника зі сторонами 3, 7 та 10 см. Будь-яка людина, якщо їй дати три палички відповідних довжин, швидко зрозуміє, що скласти такий трикутник неможливо. Чому ж діти не уявляють цього?
Або ж задача про екрани телевізорів:
60% дітей вважають, що діагоналі телевізорів та площі однаково співвідносяться!
2. Тригонометрія та логарифми не підкорюються випускникам.
Цього року на тригонометрію запропонували використати найпростіше поняття: основну тригонометричну тотожність, яка є не чим іншим, як теоремою Піфагора в трикутнику. Більш того, на іспиті є табличка основних кутів. Тобто можна було спокійно знайти кут, косинус якого дорівнює, наприклад, 1/2, та знайти відповідний синус. Знову питання логіки. І результат -лише 26% правильних відповідей.
Або ж логарифми. Якщо знати лише означення логарифму, то отримаємо, що х може бути лише додатнім! Тому розглядати як правильний варіант відповіді має сенс лише А та Д. Будь-яка контрольна точка на проміжку приведе до правильної відповіді А. Зверніть увагу, щобільш ніж 65% дітей не знають означення логарифму, тобто, по суті, його природи.
3. Текстові задачі залишаються точкою болю у дітей.
Якщо це була б уже сформована система лінійних рівнянь, то, я впевнена, що показник правильних відповідей був би зовсім на іншому рівні. Знову питання про те, що задачі, які мають життєвий зміст, тяжко сприймаються учнями.
Цікаво, що компанія College Board, яка займається аналогічним до ЗНО тестом SAT, повністю його переробила в цьому році. Концепція трансформацій така: тестувати те, що випускники будуть використовувати в коледжі, та те, що вони можуть застосовувати в реальному житті. Тому, по суті, вони тестують ті ж самі знання, що й ми, але майже усі задачі текстові та аналізують якусь реальну ситуацію. Наприклад:
4. Діти в 11 класі мають проблеми з обчисленнями, які вони недоопрацювали у 5 класі.
Експерт зі звіту говорить:
Дитина може знати чудернацькі формули похідної, первісної, тригонометрії тощо. Але при цьому вона не може правильно додати чи скоротити дроби. Це дуже цікаве питання навчання в форматі «швейцарського сиру» підняв ще Салман Кхан. Саме на підході відсутності таких «дірок» збудована англомовна платформа Khanacademy та український аналог Online.zno.ua.
5. Діти мають великі труднощі з обґрунтуванням своєї думки
ЗНО з математики цього року було цікавим також тому, що у ньому з'явилася письмова частина, якої не було ще з 2008 року. Пройшло 8 років, і маємо перші результати. По-перше,майже половина учасників ЗНО взагалі не приступала до розв’язання! А ті, хто приступив, показали теж не найкращі результати. Звичайну задачу на побудову графіка розв’язали 1,7%, на геометрію 1,08%, а от з задачею на параметр впоралися 0,11%, або 135 людей, з яких явно не усі були цьогорічними випускниками :)
Останнім часом в Україні з'являється дуже багато освітніх ініціатив, особливо пов’язаних з раннім розвитком дитини та розвитком так званих soft skills у підлітків. Безумовно, це достатньо важлива частина освіти, але ми маємо пам'ятати, що без hard skills, soft skills майже нічого не варті. Такої думки притримуються і роботодавці, які перш за все звертають увагу на hard skills, потрібні для вакансії.
Тому дуже сподіваюсь, що буде з'являтися більше ініціатив, пов'язаних із фундаментальними знаннями по типу STEM.
Комментариев нет:
Отправить комментарий